- намучити
- —————————————————————————————наму́читидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
намучити — чу, чиш, док., перех. і без додатка. Багато, довго помучити; завдати багато мук, страждань … Український тлумачний словник
намучений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намучити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
примучити — чу, чиш, док., перех. і без додатка, розм. 1) Трохи намучити. 2) Замучити … Український тлумачний словник
намордувати — дую, дуєш, Ол. Навбивати чимало; наморити, намучити … Словник лемківскої говірки